Архив рубрики: Переводы



Hans Ivanović: Excelsior. Motorola!

Une fois que son Excellence la Terreur,
Très fine horlogerie,
Est assez remontée,
On entend une voix off qui s’écrie :
«Moteur!»
Notre héros fait son entrée
Dans la tour 121
Et son Excellence la Terreur
Sectionne le dernier filin.
En un instant,
L’ascenseur
Censé descendre
Le russe, le guerrier,
va l’élever
Là-haut, près de l’éclair
Là-haut, parmi les anges.
C’est un combattant russe qu’on enterre
Sous l’étendard de Sparte
Ne pleure pas, ne crains rien !
Ceci n’est pas encore la fin.
Car voilà
Qu’à la verticale de Donetsk, au ciel de l’aéroport,
Est apparu un nouvel astre:
Motorola!



Henri Abril: Eléna Zaslavskaïa «À Joseph Brodsky»

Друзья, сегодня хочу поделиться с вами переводом на французский язык моего стихотворения Бродскому. Его сделал в этом году франко-испанский поэт и переводчик Henri Abril:

À Joseph Brodsky

Salut, toi mon Brodsky !
Viens forniquer comme Dieu sait qui.
Tu es loin, moi dans une cambrousse hors circuit.

Pas l’exil, mais les trous perdus ça existe.
Je revois tes yeux passionnément tristes.
Viens, pour que ton chagrin peut-être s’éclipse.

Qui suis-je ? Eh bien, la tragédie qui te porte,
Ta sœur de lait ou de miséricorde,
Ou simplement une sorcière, peu importe,

Car ça veut dire que mon âme est vendue,
Maudite, par la poésie distordue.
J’irais bien chez toi, la fierté je n’en ai plus,

Mais je ne sais pas ton adresse, est-elle
Au paradis, dans le néant, dans l’enfer de quel ciel ?
Il faut bien que quelque part se croisent les parallèles.

Viens sur ma couche, ou jette-moi par terre,
Non pas sur le papier, sur un drap je préfère,
Mais tout plan horizontal fera l’affaire.

Sois mon pivot, mon axe, Joseph !
Sous ma ceinture lance ta fièvre
Et que dans le cosmos tout s’achève !



POEMARIO: poemas de Guerra

Мои стихи на испанском в переводах Irina Riot.

Elena Zaslavsky (Lisichanks, 1977) es poeta, periodista y figura pública. Actualmente vive en Lugansk. Ha escrito cuatro libros de poesía, es articulista en varios medios y editora de un periódico en Lugansk para la Academia Estatal de la Cultura y las Artes. Su nombre ya figura en la Antología  «15 siglos de poesía rusa», que se publicó en Moscú .

POEMARIO Continue reading



Мое интервью на испанском

По ссылочке можно прочесть мое интервью на испанском, а так же стихи на английском. Перевела Irina Riot.

В ближайшие дни выйдет и бумажная версия в журнале.

 

Мои стихи прозвучали на всю Латинскую Америку

Это пост нескромности. Но для меня это слишком незаурядное событие, чтобы скромничать.

В прошлый четверг, 18 июня в 9:10 вечера мое стихотворение «В наших диких полях» в прозаическом переводе на испанский Дмитрия Штрауса, прозвучало в передаче радиостанции «La radio del sur», которая вещает на всю ЛА, а находится в Венесуэле.  Стихи прозвучали в сопровождении песни «Спят курганы темные».

Отдельное спасибо Андрею Манчуку, благодаря которому это событие состоялось. И моей подруге Инге,  которая мне говорит: «Ленка, у нас Венесуэла, время покупать пистолеты» )))  Эти два человека создали событийную рифму!

En nuestros campos silvestres

En nuestros campos silvestres hay flores de amapolas y stipa,
Y las trincheras culebrean, como unas cintas negras
Y el cuerpo de un soldado se fusiona con un nuevo acontecimiento
El se hizo un héroe. Póstumamente

En nuestros campos silvestres hay armuelles y artemisias,
Mentes audaces y vientos salvajes.
Pondremos unas cruces al lado de los montículos
Y escribiremos nuevas leyendas

En nuestros campos silvestres, grises por las cenizas,
Se volvieron negros los tallos de “plumas de príncipe”
Junto con nosotros caerán nuestros enemigos
A nuestros llanos, a la tierra de Donbass

En nuestros campos silvestres hay flores de amapolas y stipa,
Y las trincheras culebrean, como unas cintas negras
Y nosotros, todos como uno, entregaremos nuestras vidas
Para que nuestra bandera de la victoria ascienda hacia el cielo!



Иван Непокора — и как ей потом это все объясню?

Сегодня у меня романтической настроение. Сижу перевожу про любовь )

***
и как ей потом это все объясню?
как объяснить
что
случается осень
случается поезда опаздывают

любовники женятся
враги
ради общей выгоды
идут на компромиссы

синоптики оказывается ошибаются
и то
что дождит
и то
что туман
так и должно быть

как объяснить
что
не бывает случайной любви?

есть
случайный секс
случайные знакомства
случайная музыка

но не любовь
ни у кого
никогда

как
как ей объяснить
что
иногда дождь как-то врасплох
иногда джаз как-то аж насквозь
а любовь
иногда и как-то
навсегда

Іван Непокора
***
і як їй потім то все поясню?
як пояснити
що
буває осінь
буває потяги спізнюються
коханці вирішують взяти шлюб
вороги
за для спільного зиску
ідуть на компроміси

синоптики виявляється помилилися
і те
що мжичить
і те
що туман
так і повинно бути

як пояснити
що
немає випадкової любові

є
випадковий секс
випадкові знайомства
випадкова музика

але не любові
ні в кого
ніколи

як
як їй пояснити
що
інколи дощ якось зненацька
інколи джаз якось аж наскрізь
а любов
інколи і якось
назавжди



Дмитрий Лазуткин — сьогодні була злива. метелики вмирали

Елена Заславская

***
сегодня ливень грянул. и однодневки гибли
пар от земли струился, как дым в простор высот
и в белый свет мы верили, ведь нам его гасили
и верили мы в камень, ведь был тот камень тверд

и все ж твоя планета как кофе растворимый
и звездами сияют познавшие любовь
глаза прекрасних мавок зеленые и синие
и красные усталые
не ведавшие снов

поджарена медуза – нефть выплесни как надо
и флагами трепещут затеяв ворожбу
мы видно не отсюда, мы малость космонавты
мы просто камикадзе и мы летим в трубу

полет нормальный мама сегодня грянул ливень
как часто — утром осень а вечером зима…
зима она чудесна
труба она красива
полет нормальный мама полет нормальный ма

Дмитрий Лазуткин

***
сьогодні була злива. метелики вмирали
і випари здіймались розслаблені мов дим
ми вірили у світло бо світло вимикали
ми вірили у камінь бо камінь був твердим

але твоя планета розчинна ніби кава
та зблискують зірками вже заграні в любов
зелені очі мавок блакитні очі мавок
червоні очі мавок —
невиспалися бо

підсмажена медуза — налий ще трохи нафти
тріпочуть прапорами почавши ворожбу
можливо ми не звідси ми трохи космонавти
ми справжні камікадзе ми летимо в трубу

політ нормальний мамо сьогодні була злива
так часто — зранку осінь а ввечері зима…
зима вона хороша
труба вона красива
політ нормальний мамо політ нормальний ма…

 

Сергей Жадан — по траве, по мураве у дорог

Елена Заславская
***

по траве, по мураве у дорог,
по холмам, на которых ничто не растет,
они переходят – живые, сбиваясь с ног,
на тот свет травы, где и она оживет.

и ты спросишь траву – почему ты еще растешь?
Сознавая, что она так и будет расти
в тех местах, откуда ты, собственно, и идешь
и в раю, куда ты хочешь прийти.

и пока они делают шаг туда,
с того света травы слышится: голос их
замолкает, и тот кто живет пока
тот высыхает, как шепот, звучал и затих,

и тает сердцебиение, пульс исчез
и стало слышно как посреди пути
сначала они уходят из жизни в лес,
а после и жизнь сама выходит из их.

Сергей Жадан
***

по траві, по придорожній траві,
по насипах, на яких не росте трава,
вони переходять – вимучені і живі –
на той бік трави, де вона теж жива.

І ти питаєш трави – чому ти далі ростеш?
Знаючи, що трава буде і далі рости
поміж тим місцем, звідки ти, власне, йдеш
і місцем, куди ти хочеш прийти.

І доки вони переходять на інший бік,
з того боку трави чути, як замовка
їхній шепіт, і хто з них іще не зник,
той, ніби власний шепіт, поволі зника,

чути як зупиняється серцебиття,
чути як серед насипів мовчазних
спочатку вони виходять із цього життя,
потім життя повільно виходить із них.