Сергей Жадан – «Плыви, рыбка»
Перевод – Елена Заславская
* * *
Плыви, рыбка, давай, –
это твои острова,
это твой дом родной,
это твой рулевой:
он прокладывает маршрут,
шьет тебе парашют,
пасет тебя в глубине
при верном своем руле.
Когда зеленые огоньки
падают в устье руки,
взявшись за свой штурвал
судьба говорит слова:
вот – сладкие сны мои,
вот – рыбацкие корабли,
это – течение, это – ночь
а это – смерть моя, точь в точь.
Жизнь – это тишь и смех.
Ее хватит на всех.
Хватит и тем, и другим –
всем любовям моим.
Потому лети, рыбка, лети –
я знаю все опасности на пути,
каждый мост и маяк,
но делаю все не так.
Только твои голоса,
тайны и чудеса,
только суровый пост,
и каждый город мне порт.
Люби, рыбка, люби,
пусть без надежды и
безнадежно, бессмысленно, зря,–
радуйся, рыба моя.
Любовь стоит всего –
отчаяния твоего,
стоит твоих разлук,
адской боли и мук,
воя, ночей без сна,
милосердия и безумств,
даже жизни стоит она
а про смерть я и не говорю.
Сергій Жадан – «Пливи, рибо, пливи»
Пливи, рибо, пливи –
ось твої острови,
ось твоя трава,
ось твоя стернова:
править твій маршрут,
шиє тобі парашут,
пасе тебе в глибині
при своєму стерні.
Коли зелені зірки
падають в гирло ріки,
тоді твоя стернова
промовляє слова:
це ось – мої сни,
це – рибальські човни,
це – ніч, це – течія,
це – смерть, певно, моя.
Життя – це тиша й сміх.
Його стане на всіх.
Його вистачить всім –
всім коханням моїм.
Тому лети, рибо, лети –
я знаю всі мости,
знаю всі маяки,
роблю все навпаки.
Лише твої слова,
лише таємниці й дива,
лише сповідь і піст
в одному з портових міст.
Кохай, рибо, кохай,
хай безнадійно, хай,
хай без жодних надій –
радій, рибо, радій.
Любов варта всього –
варта болю твого,
варта твоїх розлук,
варта відрази й мук,
псячого злого виття,
шаленства та милосердь.
Варта навіть життя.
Не кажучи вже про смерть.